Професор Рубін Симон Самійлович − всесвітньовідомий вітчизняний вчений рільник і садівник

Становлення і розвиток Уманського національного університету садівництва тісно пов’язані з іменами відомих учених, які тут працювали і зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної і світової науки. Серед них чинне місце належить видатному вченому у галузі землеробства, лауреату Державних премій СРСР і УРСР, заслуженому діячу науки УРСР, заслуженому працівнику вищої школи УРСР, доктору сільськогосподарських наук, професору Симону Самійловичу Рубіну.

З моменту коли кафедра загального землеробства, виділяється в самостійну, професор С.С. Рубін очолює її і беззмінно керує до 1985 року.

У 1937 р. під керівництвом С.С. Рубіна закладаються стаціонарні досліди з вивчення зерново-бурякових сівозмін, які поклали початок довготривалим стаціонарним дослідам кафедри з польовими культурами. У повоєнні роки за його безпосередньої участі на кафедрі вивчаються польові і кормові сівозміни різних конструкцій, а також беззмінні посіви кукурудзи, пшениці, озимого жита.

Симон Самійлович був закоханий у справу свого життя, виховував у студентів захоплення наукою. Особливу увагу приділяв роботі наукового гуртка на кафедрі загального землеробства, турбувався про залучення до участі в ньому талановитої молоді, цікавився одержаними студентами результатами досліджень, піклувався про їх публікації.

У цей час С.С. Рубін посилено працював над узагальненням результатів досліджень з утримання плодових і ягідних насаджень. У 1949 році за матеріалами цих досліджень вийшла монографія «Удобрення плодових і ягідних культур», за яку у 1952 р. йому була присвоєна Державна премія СРСР III ступеня. Монографія завоювала широку популярність і перевидавалась декілька разів.

У 1954 р., підсумувавши багаторічні спостереження, С.С. Рубін видав книгу «Утримання ґрунту в садах». Результати цих спостережень представлені стендами в коридорах і аудиторіях кафедри загального землеробства сьогоднішнього університету, які нагадують музей. Викликають зацікавленість стенди, на яких у своєрідному порядку прикріплені пучки коренів яблуні. На одному стенді їх багато, вони товстіші, на іншому, поруч, їх менше, і вони тонші. Перший стенд демонструє коріння з яблуні, що росла на ділянці, де міжряддя були під паром, а інший, збіднений стенд, демонструє пучки коріння з яблуні, яка тримала «квартирантів» – зернові.

Щорічно С.С. Рубін представляв досягнення науковців кафедри загального землеробства на Всесоюзних сільськогосподарських виставках.

При кафедрі загального землеробства в 1959 році за ініціативи С.С. Рубіна та участі В.Ф. Мойсейченка була утворена наукова радіоізотопна лабораторія, яка дозволила з допомогою мічених атомів досліджувати поглинання основних елементів живлення яблуні, груші та інших плодових рослин. Одним із перших С.С. Рубін активно включився в розробку нового методу агрохімії – діагностики мінерального живлення рослин.

У результаті проведених нарад у 1963 році при кафедрі загального землеробства під керівництвом професора С.С. Рубіна за участю співробітників кафедри П.Г. Копитка і А.П. Бутила була створена наукова лабораторія з утримання ґрунту і удобрення садів. Ця лабораторія була єдиною науковою установою такого типу в СРСР. Методично правильно поставлені дослідження цієї лабораторії допомогли у вирішенні багатьох важливих проблем сучасного інтенсивного садівництва.

У роботі наукової лабораторії С.С. Рубіна використовуються найновіші методи агрохімічних досліджень ґрунтів і рослин, вивчаються вплив агротехнічних прийомів на якість плодів, а також на родючість ґрунту. Останнє має важливе значення для вирішення питання хімізації садівництва без негативного впливу на навколишнє середовище.

Колектив науковців у складі доцентів З.М. Грицаєнко, О.П. Данилевського, В.М. Іванчишина, М.Г. Захаревського, О.І. Зінченка, Ю.Ф. Терещенка під керівництвом С.С. Рубіна розробляють проблему «Збільшення виробництва зернових, технічних і кормових культур». Одночасно під керівництвом професора С.С. Рубіна проводяться дослідження в садівництві, в яких беруть участь колективи кафедр загального землеробства, плодівництва, організації сільськогосподарських підприємств, проблемної лабораторії. Особливо відзначились у цьому колективі доценти О.С. Андрієнко, А.О. Бондаренко, А.П. Бутило, О.Д. Горбатюк, А.О. Красноштан,  В.Ф. Мойсейченко, Л.С. Обіход, С.П. Романщак.

Наукова спадщина професора С.С. Рубіна – це нерукотворний пам’ятник вченому. Багаторічні досліди з вивченням утримання ґрунту в садах, удобрення і чергування культур одержали визнання вчених багатьох країн світу. Його наукові праці опубліковані в Болгарії, Чехії, Словаччині, Румунії, Німеччині, Польщі, Югославії, Китаї, Бельгії, Новій Зеландії. Він учасник міжнародних конгресів і симпозіумів у Сполучених Штатах Америки і ФРН.

Професор С.С. Рубін – вчений зі світовим ім’ям. Він автор більше ніж 400 наукових праць, серед яких 32 монографії, підручники та інші  видання. Майже 50 років він очолював кафедру загального землеробства і перспективний напрямок аграрної науки, створив наукову школу, що відома не лише в Україні. Наукова школа професора С.С. Рубіна сформувалась у радянський період, вмістила в себе досягнення тієї епохи і не втратила своєї актуальності і на сучасному етапі трансформації в глобальні світові господарські процеси соціально-економічного розвитку на базі загальних об’єктивних закономірностей.

З іменем Симона Самійловича пов’язана ціла епоха в розвитку й нагромадженні землеробських знань. Ним створено велику школу дослідників, які, маючи власні наукові школи, зробили і продовжують робити великий внесок у науку, його неперевершені за науковою сутністю і значенням особисті надбання в сфері землеробства, плодівництва і агрохімії були зразком та орієнтиром для інших.

Багато учнів професора С.С. Рубіна нині вже самі досягли вагомих наукових результатів – працюють у дослідних інститутах, очолюють університети, факультети, кафедри, обрані членами-кореспондентами, дійсними членами академій наук, майже у кожного з них є свої аспіранти та докторанти. Вони стали честю, гордістю і славою С.С. Рубіна та Уманського національного університету садівництва. Переважна більшість їх працювала і нині працює в УНУС.

С.С. Рубін, виконуючи величезну роботу в інституті як педагог, науковець і адміністратор, брав активну участь і в громадському житті навчального закладу, м. Умань, Черкаської області. Видатний учений, відомий далеко за межами України, талановитий організатор аграрної науки, натхненник унікальних експериментів у садовому і польовому землеробстві.