Наукова діяльність

Під керівництвом професорсько-викладацького складу, починаючи з 1936 року, виконано і захищено 68 кандидатських і 8 докторських дисертацій.

Викладачами та співробітниками кафедри за період її існування опубліковано понад 10 підручників, 23 навчальні посібники, 5 монографій та 1200 статей у збірниках і журналах різного рівня видань.

Науковий студентський гурток при кафедрі працює з 1948 р., а наукова робота студентів тісно пов’язана з основними напрямами наукових досліджень кафедри. На основі проведених досліджень впродовж 1951–2024 рр. студентами підготовлено і захищено понад 1600 дипломних робіт з питань рільництва і садівництва.

Базою для наукової роботи служать дослідне поле кафедри, створене в 1953 році, та сади навчально-науково-виробничого комплексу університету, які почали закладатись ще в 1930 році.

На цій потужній базі науковці кафедри працюють згідно перспективного плану до 2025 року за двома підпрограмами: 01 і 02.

Підпрограма 01:  "Спеціалізація сівозмін  та зниження енергозатратності технології  в рільництві". 

• Тема 01.01. "Агроекологічне обґрунтування і продуктивність короткоротаційних сівозмін з високим насиченням зернофуражними культурами".
• Тема 01.02. "Мінімалізація основного обробітку ґрунту в системі зяблевої підготовки поля під культури короткоротаційних сівозмін".

Підпрограма 02: "Оптимізація родючості ґрунту в плодоягідних насадженнях із застосуванням науково обґрунтованих систем його утримання в міжряддях та удобрення".

• Тема 02.01. "Наукове обґрунтування і розробка практичних рекомендацій з раціонального удобрення плодоягідних насаджень для забезпечення високої та стабільної продуктивності"  (керівник – професор Копитко П.Г.).
• Тема 02.02. "Встановити параметри ефективності застосування різних систем утримання ґрунту та удобрення в плодових насадженнях залежно від біологічних особливостей культур" (керівник – професор Копитко П.Г.).

 

Починаючи з 1987 року при кафедрі успішно функціонує проблемна навчально-наукова лабораторія з оптимізації родючості ґрунту в плодоягідних насадженнях із статусом лабораторії масових аналізів, створена на базі науково-дослідної лабораторії з систем утримання ґрунту в садах, відкритої в 1963 році під науковим керівництвом відомого вченого в галузі землеробства професора С.С. Рубіна. З 1985  до 2021 року лабораторією керував доктор с.-г. наук, професор П.Г.Копитко. Наразі лабораторію очолює кандидат с.-г. наук, доцент Г.О. Коваленко.На основі досліджень лабораторії захищено п’ять докторських і 17 кандидатських дисертацій.

 

Національним надбанням є довготривалий дослід проблемної лабораторії з системами удобрення яблуні, що ведеться з 1931 року за Постановою Кабінету Міністрів України №1103-р від 5 грудня 2007 року внесено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання «Унікальна дослідницька агроекосистема яблуневого саду Уманського національного університету».

Кафедра має філії на виробництві, де застосовуються новітні технології вирощування польових культур.

 

На договірній основі кафедра пропонує виробництву наукові розробки:

• Сівозміни. Визначені кращі попередники для районованих культур лісостепової зони, встановлена оптимальна структура посівних площ в короткоротаційних сівозмінах для господарств різної спеціалізації.
• Обробіток ґрунту під польові культури. Обґрунтовано доцільність використання поверхневого обробітку ґрунту під пшеницю озиму після гороху і поліпшеного зяблевого обробітку під ярі культури. Встановлена можливість заміни в системі зяблевого обробітку ґрунту під буряки цукрові та кукурудзу глибокої оранки середньою або й мілкою.
• В кафедри є можливість на замовлення окремих господарств продовжувати дослідження щодо мінімалізації механічного обробітку ґрунту і під інші культури польової сівозміни, включаючи і використання no-till технологій.
• Системи утримання ґрунту та удобрення в плодових насадженнях. В цьому напрямі виконані фундаментальні дослідження процесів ґрунтоутворення в умовах довготривалого (понад 50 років) вирощування саду як деревного агробіоценозу. Вивчені процеси трансформації і профільного розподілу органічних і мінеральних речовин, їх кругообіг та баланс в садових агроекосистемах за різних систем утримання ґрунту та удобрення; особливості мінерального живлення плодових рослин – надходження і локалізація в органах рослин поживних елементів, у т.ч. мічених ізотопами, з різних шарів ґрунту залежно від їх збагачення на поживні речовини, а також від віку і продуктивності рослин, що має важливе загально біологічне значення для розвитку теорії ґрунтового живлення плодоягідних культур.

Прикладними дослідженнями в унікальних довготривалих дослідах встановлена і всебічно обґрунтована та підтверджена практикою водорегулююча роль парової, дерново-перегнійної та паро-сидеральної систем утримання ґрунту в садах, переконливо оцінена і показана економічна ефективність їх застосування залежно від умов природного чи штучного зволоження. Встановлені і рекомендовані для промислових насаджень оптимальні норми і дози добрив, розроблені методи і способи їх уточнення в конкретних кварталах садів за даними агрохімічного обстеження ґрунту і рослин з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов і рівня продуктивності.

Науковцями кафедри проводиться науково-дослідна робота за госпдоговірною тематикою. З сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агроко» Чорнобаївського району в 2013–2014 рр. проводились дослідження за темою «Дослідне поле науково-виробничої лабораторії СТОВ «Агроко» для вирішення таких задач:

1) вивчення сортів та гібридів культур сівозміни господарства, систем захисту їх від шкідливих організмів;

2) вивчення систем обробітку та удобрення в сівозміні.

В 2015 році укладено угоду з Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН на виконання науково-дослідних робіт з вивчення селективності гербіцидів фірми «Monsanto» на посівах кукурудзи та сорго.

Науково-педагогічні працівники кафедри організовують і беруть участь в наукових конференціях університету.