КОРИГУВАННЯ ГУСТОТИ СТОЯННЯ РОСЛИН ТА ПРОДУКТИВНОГО СТЕБЛОСТОЮ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

 Оцінюючи вплив густоти стояння рослин перед збиранням, необхідно зазначити, що близькі за обсягами врожаї можна отримати при різній густоті рослин. Так, за даними R.Wedwood, за нормальних погодних умов варіювання густоти стояння від 100 до 400 рослин на 1 м² мало позначилося на врожайності. На думку М. С. Савицького, діапазон оптимальної густоти перед збиранням, залежно від ґрунтово-кліматичних умов, становить від 225 до 486 рослин на 1 м^2.

Густота продуктивного стеблостою перед збиранням значною мірою залежить від тих самих показників, що й густота рослин. Це, насамперед, норма висіву, польова схожість, перезимівля, виживання у весняно-­літній період. Проте існують принципові відмінності в особливостях формування густоти рослин і густоти стеблостою. Якщо густота рослин внаслідок втрат у процесі вегетації постійно зменшується, то густота продуктивного стеблостою піддається регулюванню в бік збільшення. Під час фази сходів втрата рослин однозначно призводить до зменшення густоти пагонів на одиниці площі, оскільки рослини в цей час одностеблові. У фазі кущіння утворення бокових стебел компенсує втрату частини рослин. Густота стеблостою зростає, незважаючи на зменшення густоти рослин. Тобто, формування стеблостою озимої пшениці обумовлюється двома протилежними процесами. Iнтенсивне кущіння рослин збільшує густоту продуктивного стеблостою. Редукція частини пагонів на рослині під час пізніших фаз росту та розвитку зменшує густоту стеблостою. Особливо активно відбувається процес відмирання стебел – стебловідбір – із фази стеблування. Значне зниження стеблостою відбувається також внаслідок загибелі цілих рослин.

Продуктивність рослин озимої пшениці найбільше залежить від двох елементів структури врожаю: густоти продуктивного стеблостою та маси зерна з одного колоса. Згідно з вимогами інтенсивної технології, на 1 м² має бути орієнтовно 600 колосів. Необхідну густоту стебел можна отримати шляхом підвищення коефіцієнта кущіння рослин, а запрограмований врожай виростити навіть при меншій густоті колосів, але більшій масі зерна в них. Про це свідчить аналіз наукових досліджень і дані світової практики. Так, у Бельгії професор Лалоу рекомендує норму висіву 70–120 кг/га, щоб навесні кількість рослин у фазі трьох листків не перевищувала 200–220 шт./м². До початку збирання формується 400–500 колосів на 1 м², що забезпечує отримання 70–100 ц/га зерна. За нашими даними, в умовах Західного Лісостепу України озима пшениця формує найвищу продуктивність при зменшенні норми висіву до 3,0–4,0 млн/га, або 120–200 кг/га.

Якими б не були норма висіву та густота сходів, рослини за допомогою кущіння або шляхом редукції пагонів чи утворення стерильних колосів приводять щільність стеблостою до стабільного показника. Наприклад, у дослідженнях В. I. Бондаренко і М. М. Повзик ззазначається, що при нормах висіву 2,5 млн/га і 6,5 млн/га число продуктивних стебел було практично однаковим: відповідно 831 і 841 шт./м².

Якими б не були норма висіву та густота сходів, рослини за допомогою кущіння або шляхом редукції пагонів чи утворення стерильних колосів приводять щільність стеблостою до стабільного показника. Наприклад, у дослідженнях В. I. Бондаренко і М. М. Повзик ззазначається, що при нормах висіву 2,5 млн/га і 6,5 млн/га число продуктивних стебел було практично однаковим: відповідно 831 і 841 шт./м².

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2016.